На презентаційній дошці поезії Слоньовської Софії, учениці 9-В класу, яка представила три свої перші збірки “Сніжинки білої лілея”,”Пора конвалій і ромашок”,”Кохання і мороз”(видані за підтримки і сприяння батька Павла Слоньовського, видавництво “Місто НВ”)

У поезіях Софія не лише реалізовує власні захоплення, але й у віршованій формі передає свої почуття, розкриває власний внутрішній світ, стан душі, красу прекрасної миті натхнення.

У віршах Софії багато дорослих роздумувань про добро й зло, правду й кривду, справедливість і несправедливість. Юна поетка тонко відчуває й аналізує пережите або те, що в житті ставалося з її ровесниками і ровесницями. Дівчина вміє робити висновки, грунтуючи їх у підтекстах своїх віршів:

«Інколи так хочеться розкрити душу,

Але нема кому, а якщо є,

То такий співрозмовник чи співрозмовниця,

Як завжди, розлялякає твої таємниці усім,

Поглумиться над твоїм найсокровеннішим.

І хто тоді такі люди для мене?

Друзі? Чи тільки…»